Найголовніше в житті — баланс 

 В наш час несподіваних й неприємних для більшості викликів важливо знаходити правильні орієнтири, щоби не заблукати в морі інформації та врешті решт не потонути в його бурхливих хвилях чи не бути накритим черговою хвилею інформаційного цунамі.  

 Я не буду закликати повністю відімкнутись від зовнішнього світу, так само, як не варто, щохвилини поновлювати стрічку новин, шукаючи все нових й нових повідомлень, нову статистику й т.д. Усе це крайнощі в пошуку інформації, а як відомо, вони до добра не ведуть. Як кажуть наші західні сусіди: "Цо занадто — то не здраво"! 

Також не буду писати, яким джерелам інформації варто довіряти, а яким ні. На мою думку, усі Ми дорослі люди, а тому маємо вміти самі фільтрувати інформаційні джерела, а для цього варто просто дослухатись до свого серця, до власного життєвого досвіду, ну й про здоровий глузд не забувати в жодному разі.  

Це саме правило, про баланс, про уникнення крайнощів, на мою думку стосується й в цілому про проведення нашого часу під час вимушеної ізоляції. Варто використати цей час з максимальною користю для розвитку своєї особистості, це також стане важливим вкладом в подальший ріст суспільства, принаймні, я в це вірю, але також, усі хто може має допомогати тим хто находиться на передньому краї боротьби з цією напастю(медикам передусім), а ті хто має інші посадові обов'язки повинен неухильно їх дотримуватись, інакше й відповідальність за неналежне їх виконання буде удвічі більшою. 

Всі решта українців, намагайтесь жити так, як і жили до цього, карантинні заходи не значать, що Ви маєте 24 години на добу перебувати під замком в 4 стінах, та лежати в ліжку. Це може стосуватись тільки тих, хто реально хворий або перебуває під підозрою в захворюванні на новий вірус. 

А взагалі обставини в яких Ви перебуваєте й мають визначати вашу поведінку. Якщо Ви проживаєте у багатоквартирному будинку у великому місті чи взагалі мегаполісі, то буквально поруч з вами в сусідніх квартирах перебуває маса людей, й серед них неодмінно будуть й пенсіонери, й вагітні жінки й люди з хронічними захворюваннями — тобто люди з груп риску. В такому випадку слід дійсно звести контакти з ними до мінімуму та максимально використовуючи усі дезинфікуючі засоби та способи, бо хвороба, що для вас може пройти як звичайне ГРВІ для них може стати смертельною. 

Водночас ці категорії населення (передусім пенсіонери та інваліди, а особливо самотні, вразливі й чутливі до інших проблем, тому по можливості, варто допомагати їм, хоча б навіть добрим словом підтримки та порозуміння, а для спілкування особистий контакт не обов'язковий. Поговорити можна по телефону, через двері чи просто стоячи на сусідніх балконах. 

Якщо ж ви живете в невеличкому місті чи в селі та це й у власному будинку, то тут вам водночас може бути й простіше й складніше ніж жителям міст стотисячників-мільйонників. Через балкон один з одним не порозмовляєш, до сусіда може бути пару десятків метрів, а може й пару сотень. Ну що ж приділіть більше часу тим, хто поруч з вами, — батькам, дітям, дружині чи чоловіку, а також ви можете й навіть маєте проводити значну частину свого вільного часу на свіжому повітрі й тут вам, будуть заздрити лютою заздрістю сотні тисяч киян, львів'ян, дніпрян, одеситів, харків'ян й т.д. у яких такою можливості немає. 

Отже, вчимось фільтрувати інформацію, зберігаємо розум у спокої, тіло в чистоті та добро в серці й все і у нас, і у вас буде гаразд!🙏😇😃